Сьогодні важко уявити собі діловий світ без такої дрібниці, як візитка. Маленька картка, яка дуже багато говорить про свого господаря. Тим більше, що тепер кожен має декілька електронних адрес і телефонів, що тут приховувати.
Насправді, якщо говорити про візитки, то вони існували давно. Ще в давні часи в Китаї чиновники за наказом самого імператора носили з собою червоні картки з виведеним на них ім'ям.
Така приємна традиція пізніше перемістилася до Європи. Вона відмінно прижилася у Франції. Адже саме від дієслова «visiter» ( «відвідувати») і з'явилась, врешті-решт, назва цієї диво-картки. Тоді вони, звичайно, були просто витвором мистецтва. Каліграфічно розписані, дуже красиво розмальовані. Коштували надзвичайно дорого, були привілеєм аристократів. Перші друковані візитки, звичайно, ведуть своє походження з Німеччини, де було закладено початок розвитку цієї промисловості. Звичайно, як тільки з'являється подібний предмет, відразу ж треба винайти, де його зберігати. Китайці носили картки в спеціальних коробочках. В Європі візитки були настільки дорогими і рідкісними речами, що їх зберігали під замком разом з іншими документами і цінностями.
Від маленьких коробок до шкатулок зі спеціальними отворами, від шкатулок до красиво оформлених альбомів з вишивками, інкрустаціями, вензелями власників.
Аксесуари як мистецтво - це у модників в крові. Тому через багато років для візиток, які поневірялися по сумках, губилися серед особистих речей, м'ялися і рвалися, до нас знову повернулися візитниці. Тепер їх асортимент різноманітний, вартість варіюється від недорогих до практично дорогоцінних екземплярів. Шкіряні та зі шкірозамінника, найрізноманітніших кольорів і форм. Більш того, зі звичайної візитниці вони еволюціонували до «Картхолдера», адже сьогодні подібні речі потрібні не тільки для зберігання чужих візиток, але також і для розміщення різноманітних дисконтних карт.
